Щорічний національний пам’ятний день в Україні – четверта субота листопада - в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Пам'ять про ті жахливі події у своїй історії стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу.
Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня... Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.
Реальні цифри загиблих замовчувалися, що підтверджується наданим владою розпорядженням не реєструвати смерть дітей у віці до одного року. Українці у віці від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору. У зв'язку з цим, середня тривалість життя українців у 1933 році становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 років у жінок. За всю історію людства подібних показників ніде не було зафіксовано.
Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою Росії.
Бо, за даними істориків, на початку 30-х років ХХ-го століття основним центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації було українське село. В Україні сталося понад 4 тис. масових протестних виступів за участю близько 1,2 млн. чоловік. З колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств, близько 500 сільських рад відмовлялися приймати нереальні плани хлібозаготівель.
Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу Австралія, Грузія, Литва, Латвія, Естонія, Канада, Польща, Угорщина, Португалія та ряд інших країн.
У жовтні 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.
У квітні 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті голоду 1932—1933 років в Україні та інших республіках колишнього Радянського Союзу, вшанувавши пам'ять загиблих від голоду і засудивши жорстоку політику сталінського режиму.
Сьогодні тема голодоморів дедалі більше висвітлюється в Україні (спочатку, несміливо, - радянській, відтак - у незалежній).
Не стала осторонь відновлення історичної справедливості, збереження пам’яті про постраждалих від голодомору і Крижопільщина.
Було встановлено імена майже 3 тис. жертв голодомору 1932-1933 років на Крижопільщині, практично всі включено до Національної книги пам’яті жертв голодомору.
За порівняно невеликий проміжок часу у 20-ти селах було зібрано півтори сотні свідчень про голод 32-33 років.
У 25-ти населених пунктах встановлено пам’ятники та пам’ятні знаки жертвам голодомору. У Соколівці такий знак (хрест) на місцевому кладовищі було встановлено ще у 1998 році, а вже цього року пам’ятник на честь невинно загиблих у ті страшні роки встановлено в центрі села.
У Вільшанці пам’яттю та нагадуванням майбутнім поколінням про жахіття голодомору став курган з встановленим в центрі кам’яним хрестом з написом: “Цей хрест встановлено у пам’ять про тих, хто за межу життя пішов із волі Божої і людської”.
У центрі Крижополя на постаменті знаходиться стела із зображенням скорботної матері з дитям. На стелі - напис «Жертвам голодомору та репресій».
Сюди у День пам’яті жертв голодомору завжди приходить багато жителів селища. З огляду на дотримання карантинних вимог їх цього року, мабуть, буде менше, але квіти з колосками жита і пшениці ляжуть до пам’ятника як і завжди. Так буде і в майбутньому.
Пам’ятні знаки - дерев’яні хрести з написами «Жертвам Голодомору 1932-1933 рр. від територіальної громади» - встановлено в Крикливці, Савчино, Шарапанівці та ін. населених пунктах.
Але є у нашому ставленні до подій 1932-1933 років і те, що варте забуття.
Тому і було вжито в Україні, на Крижопільщині заходів щодо перейменування в установленому порядку вулиць, провулків у населених пунктів, назви яких пов’язані з іменами осіб, причетних до організації та здійснення голодоморів і політичних репресій. Таких сьогодні немає.
Сьогодні пошукова та просвітницька діяльність, організована органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, збір нових даних щодо геноциду українського народу продовжується.
…Традиційно у цей день українці відвідують поминальні богослужіння, ставлять композиції з квітів і колосків та символічні горщечки з зерном і свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні.
О 16:00 год. оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні проходить акція «Запали свічку».
В акції також можна взяти участь, запаливши свічку у своєму вікні.
Запалімо свічку у цей скорботний день … Свічку пам’яті …
